Мінно-вибухові травми та ампутації в Україні: статистика та прогнози
Кількість пацієнтів з ампутаціями та комплексними регіональними больовими синдромами стрімко зростає. В Україні мінно-вибухова травма вже стала однією з ключових причин тяжких уражень та ампутацій. За даними Центру протимінної діяльності, станом на 1 лютого 2025 року від мін та інших вибухонебезпечних предметів загинули щонайменше 327 людей, ще 794 дістали поранення. За оцінкою Landmine and Cluster Munition Monitor, станом на кінець 2024 року задокументовано 1 379 цивільних жертв мін та вибухонебезпечних залишків війни (413 загиблих і 966 поранених) з початку повномасштабного вторгнення. Близько 139 тисяч км², тобто майже чверть території країни, вважаються потенційно забрудненими мінами та боєприпасами – це означає, що потік пацієнтів із мінно-вибуховими травмами та фантомним болем зростатиме й надалі.
Це статистика, яка відображає ураження цивільних осіб. Ми розуміємо, що такі цифри мінно-вибухових травм у військовослужбовців набагато більші. Військові травми, мінно-вибухові ураження, політравма та післяопераційні ускладнення формують значний запит на ефективні нейрореабілітаційні методики, здатні впливати одночасно на біль, порушення рухового контролю та фантомні відчуття.
Дзеркальна терапія при фантомному болю: механізм дії та доказова база
Одним із найбільш доказових інструментів у роботі з такими пацієнтами залишається дзеркальна терапія. Її нейрофізіологічна основа — активація дзеркальних нейронів та корекція патологічних коркових зв’язків, що формуються після втрати кінцівки або тривалої іммобілізації. Візуальна ілюзія руху «відсутньої» кінцівки допомагає відновити адекватне сприйняття тіла, зменшити інтенсивність фантомного болю та поліпшити моторний контроль. Сучасні огляди підтверджують ефективність дзеркальної терапії як складової мультимодальних нейрореабілітаційних програм. Важливо, що при фантомному болю після ампутацій рівень доказовості використання дзеркальної терапії – Grade A, а при комплексних регіональних больових синдромах – Grade В.
Наукові дослідження ефективності дзеркальної терапії при КРБС та ампутаціях
Дослідження, що варте уваги читачів, доктора Karin Swart [1], та колег з Дослідницького інституту MOVE, Нідерланди «Зміни кори головного мозку при комплексному регіональному больовому синдромі (КРБС)» демонструє, що зміни в кортикальних структурах можуть сприяти патофізіології комплексного регіонального больового синдрому (КРБС).
Цей огляд містить ряд досліджень, що підтверджують залучення кортикальних структур до КРБС, включаючи неправильну локалізацію тактильних стимулів, зміни розміру та організації соматосенсорної карти, зміни в репрезентації моторної кори та порушення сприйняття тіла. Крім того, в обзорі описані експериментальні підходи до лікування, такі як дзеркальна терапія та програми моторної уяви, спрямовані на відновлення цілісності нейронної обробки в сенсомоторній корі у людей з КРБС. Ефекти втручання є багатообіцяючими та можуть бути теоретично обґрунтовані на основі встановлених принципів нейронної організації.
Також група колег під керівництвом Лорени Шолл [2] з Універсистету прикладних наук Нижнього Рейну, Німеччина провели аналіз баз даних Medline (PubMed), Physiotherapy Evidence Database (PEDro), Cochrane Library (Central) за пошуком досліджень присвячених даній тематиці. Аналіз включених досліджень проводилися двома рецензентами незалежно один від одного. Першим предметом дослідження була інтенсивність болю, а другим – частота болю, тривалість болю, активність повсякденного життя (ADL) та якість життя. Методологія цього огляду відповідала рекомендаціям Preferred Reporting Items for Systematic Reviews and Meta-analyses (PRISMA) та Cochrane Handbook for Systematic Reviews of Interventions.
Результати були дуже цікавими. Пошук виявив 234 статті. Чотири з них були включені до аналізу. Зменшення інтенсивності болю завдяки дзеркальній терапії було зареєстровано в усіх дослідженнях, проте лише у 2 дослідженнях спостерігалися значні відмінності між дзеркальною терапією та групою порівняння після 4 тижнів лікування (p < 0,001; p < 0,05). Ця значна різниця зберігалася після 3 та 6 місяців спостереження в одному з цих досліджень (p < 0,001). Результати частоти болю, тривалості болю та підвищеної чутливості до болю (ADL) знизилися після 4 та 10 тижнів дзеркальної терапії порівняно з групою порівняння, але без статистичної значущості (p > 0,05). Через 6 місяців спостерігалося значне покращення тривалості болю та ADL після дзеркальної терапії порівняно з контрольною групою (p < 0,05). Різниця в результатах якості життя між групою втручання та групою порівняння спостерігалася у 2 дослідженнях. Тому автори прийшли до висновку, що дзеркальна терапія високої частоти та тривалості є ефективним втручанням для зменшення фантомного болю у пацієнтів після односторонньої ампутації нижньої кінцівки. Це пояснює досить широке використання даної методики в базових програмах реабілітації пацієнтів у всьому світі.
Обмеження традиційної дзеркальної терапії в сучасній реабілітації
Тепер поговоримо про практичні аспекти впровадження методики.
Традиційна дзеркальна терапія базується на використанні простих механічних дзеркал. Попри ефективність базового принципу, такий підхід має певні недоліки:
- відсутність точного контролю виконання рухів;
- неможливість кількісно оцінити динаміку;
- мінімальна адаптація до когнітивних та психоемоційних особливостей пацієнта;
- обмежена мотивація та швидка втрата терапевтичної залученості;
- відсутність інтеграції з іншими методами нейрореабілітації.
У сучасних умовах ці обмеження стали помітними — потреби зросли, а клінічні випадки ускладнилися.
Системи інтенсивної візуально-моторної симуляції (IVS): еволюція методу
Тому перехід до систем інтенсивної візуально-моторної симуляції (IVS) став еволюційним розвитком дзеркальної терапії.
Ключові можливості IVS:
- створення високоточних візуальних проекцій руху втраченої або ураженої кінцівки;
- інтерактивні тренувальні сценарії з адаптацією навантаження;
- поєднання моторної та когнітивної реабілітації;
- вбудований зворотний біологічний зв’язок;
- автоматичний облік параметрів тренування та оцінка динаміки;
- можливість дистанційного моніторингу та телеребілітації.
Таким чином, IVS виходить за межі простої зорової корекції та стає комплексною платформою для нейрореабілітації.
Переваги цифровізації реабілітації: мотивація та ефективність IVS
Клінічне значення модернізації. Заміна механічних дзеркал на IVS-системи дозволяє:
- посилити знеболювальний ефект при фантомному болю та КРБС;
- підвищити ефективність відновлення моторного контролю;
- розширити показання для застосування дзеркальної терапії;
- індивідуалізувати протоколи лікування;
- отримувати об’єктивні дані для клінічної аналітики та досліджень.
Для пацієнта це означає вищу залученість у терапію, чіткіше розуміння прогресу та стійкіші результати. Для клініки — відповідність сучасним стандартам реабілітації та можливість працювати з дедалі складнішими випадками. Більшість пацієнтів із мінно-вибуховими травмами та ампутаціями — це молоді, соціально активні люди, звичні до використання сучасних цифрових технологій і гаджетів. Включення у реабілітаційний процес інтерактивних IVS відповідає їхньому способу сприйняття інформації та формує вищий рівень терапевтичної залученості. Спостереження фахівців демонструють, що застосування цифрових інтервенцій у реабілітації: підвищує мотивацію до тренувань, збільшує тривалість та регулярність занять, зменшує кількість пропусків реабілітаційних сесій, покращує дотримання реабілітаційного протоколу (комплаєнс).
Системи IVS поєднують перевірений принцип візуальної ілюзії з сучасними цифровими технологіями та інтерактивним VR-середовищем, формуючи потужний інструмент сенсомоторної реабілітації. Візуальна стимуляція у режимі реального часу синхронізується з рухами пацієнта, що активує кортико-сенсорні та моторні мережі головного мозку й посилює процеси нейропластичності. Застосування VR дозволяє керувати складністю завдань, підвищувати мотивацію та комплаєнс, забезпечувати триваліші й більш якісні терапевтичні сесії. Таким чином поєднання технологій не лише модернізує класичну дзеркальну терапію, а й розширює її можливості через персоналізацію тренінгу, інтеграцію ігрових сценаріїв та об’єктивний моніторинг динаміки відновлення функцій пацієнта.
Висновок
Зростання кількості пацієнтів з ампутаціями та комплексними больовими синдромами вимагає модернізації реабілітаційних підходів. Дзеркальна терапія залишається фундаментальним інструментом та її класична форма ще буде виростовуватись в багатьох закладах охорони здоров’я. Водночас перехід до IVS-систем — це логічний та необхідний крок від простого візуального тренування до високотехнологічної, персоналізованої нейрореабілітації.
Список використаних джерел:
- Cortical changes in complex regional pain syndrome (CRPS) C.M.A. Karin Swart, John F. Stins, Peter J. Beek First published: 09 January 2012https://doi.org/10.1016/j.ejpain.2008.11.010 Citations: 79
- Efficacy of Mirror Therapy in Patients with Phantom Pain after Amputation of a Lower Limb: A Systematic Literature Review. Z Orthop Unfall 2024; 162(06):566-577 DOI: 10.1055/a-2188-3565
Автор допису
