Інсульт — одна з провідних причин смертності та інвалідизації у світі. За даними ВООЗ щороку понад 12 мільйонів людей переносять інсульт і майже половина з них стикається з тривалими порушеннями руху. Найпоширеніше з них — порушення ходи, що суттєво знижує рівень самообслуговування, ускладнює повернення до соціального життя та нерідко спричиняє психологічні труднощі, зокрема тривожність, депресію й втрату мотивації. Через шість місяців після інсульту понад 30% пацієнтів все ще не здатні ходити самостійно, а наявні порушення серйозно обмежують їхню щоденну активність. Аномальна хода після інсульту зазвичай супроводжується зміненою кінематикою у кульшових, колінних і гомілковостопних суглобах, асиметричними рухами та зниженим темпом.
Відновлення функцій нижніх кінцівок і здатності до ходи — одне з ключових завдань реабілітації. Однак традиційні методи мають певні обмеження: вони потребують значних людських ресурсів, багато часу терапевта і не завжди забезпечують необхідну інтенсивність та повторюваність рухів. Саме тому дедалі більше медичних закладів звертають увагу на роботизовані технології як на ефективне доповнення або альтернативу класичній фізичній терапії.
Роботизовані системи для тренування нижніх кінцівок — це сучасний метод реабілітації, який активно застосовується для відновлення рухових функцій у пацієнтів після інсульту. Їхня ефективність пояснюється трьома ключовими перевагами:
- можливістю багаторазового повторення рухів,
- високою специфічністю впливу та
- об’єктивною кількісною оцінкою прогресу.
Результати клінічних досліджень свідчать, що пацієнти в підгострий період після інсульту, які проходили тренування з використанням роботизованих систем у поєднанні зі стандартною реабілітацією, досягали значно кращих результатів у відновленні функціональної ходи, порівняно з тими, хто отримував лише традиційне лікування.
Сьогодні розповідаємо про ефективність одного з таких рішень — реабілітаційного робота A3 від китайської компанії Yikang Medical. Його застосування досліджували в рандомізованому контрольованому клінічному дослідженні*, результати якого підтвердили: вже за два тижні тренувань можна досягти значного прогресу у відновленні функції нижніх кінцівок.
*Zhang, Lin-Jian & Wen, Xin & Peng, Yang & Hu, Wei & Liao, Hui & Liu, Zi-Cai & Liu, Hui-Yu. (2024). Effectiveness of the A3 robot on lower extremity motor function in stroke patients: A prospective, randomized controlled trial. World Journal of Clinical Cases. 12. 5523-5533. 10.12998/wjcc.v12.i24.5523.
Що таке робот A3?
A3 — це система активної роботизованої реабілітації, що дозволяє проводити індивідуальні, керовані тренування для відновлення ходи. У її основі — екзоскелет, що рухається синхронно з пацієнтом, бігова доріжка з регульованим розвантаженням ваги та система зворотного зв’язку.
Ключові особливості A3:
- інтелектуальна підтримка рухів ніг;
- аналіз ходи в реальному часі;
- автоматичне регулювання навантаження;
- висока мотивація пацієнта завдяки гейміфікації.
Що досліджували?
Метою дослідження було перевірити гіпотезу про те, що в короткостроковій перспективі пацієнти з підгострим інсультом, які додатково до звичайної фізичної терапії проходили тренування з роботизованої ходьби на пристрої A3, демонструють більш значуще покращення просторово-часових параметрів ходьби та функції рівноваги порівняно з пацієнтами, які отримували лише традиційне наземне тренування ходи.
У клінічному дослідженні взяли участь 55 пацієнтів, які перенесли ішемічний або геморагічний інсульт. Всі пацієнти перебували у підгострій фазі відновлення. Суб’єктів дослідження було відібрано відповідно до таких критеріїв включення:
- у пацієнтів був перший інсульт, діагностований за допомогою КТ або МРТ;
- у пацієнтів спостерігалася одностороння рухова дисфункція кінцівок;
- пацієнт міг пройти 10 м самостійно або за допомогою допоміжного пристрою;
- стан пацієнта, включаючи життєво важливі показники, залишався стабільним;
- вік пацієнта від 25 до 80 років;
- стадія відновлення нижніх кінцівок за Бруннстромом III або вище;
- модифікований м’язовий тонус нижніх кінцівок за модифікованою шкалою Ашворта нижче II ступеня;
- пацієнти могли співпрацювати з клініцистами в різних обстеженнях та реабілітаційному навчанні.
Серед критеріїв виключення були такі: супутні захворювання опорно-рухового апарату або нервової системи, що впливають на функцію нижніх кінцівок (артрит, контрактури, деформації тощо), тяжка серцево-легенева недостатність, онкопатології кісток і суглобів, вагітність, наявність кардіостимулятора, тяжкий остеопороз, а також значні сенсорні порушення.
Пацієнтів було випадково розподілено на дві групи:
- Контрольна група (n=27): отримувала лише традиційну терапію ходьби.
- Група A3 (n=28): щодня поєднувала стандартну фізіотерапію з 30-хвилинною сесією роботизованої ходьби на A3.
Усі пацієнти проходили реабілітацію під наглядом одного досвідченого реабілітолога. Він не був залучений до оцінювання результатів. Протягом двох тижнів (5 разів на тиждень, загалом 10 занять) обидві групи отримували щоденні 60-хвилинні заняття. Пацієнти групи A3 проходили 30 хвилин стандартної фізичної терапії та 30 хвилин тренування з використанням A3. Контрольна група натомість замість тренування на апараті виконувала 30 хвилин звичайної ходьби. Інші методи лікування, зокрема медикаментозні, були ідентичними для обох груп.
Вибір показників оцінювання реабілітаційного процесу
Для оцінювання параметрів ходи, балансу, функціональної рухливості та загального ефекту від реабілітації було обрано такі метрики:
- BADL (Basic activities of daily living) – базова активність щоденного життя.
- SSQOL (Stroke-Specific Quality of Life Scale) – шкала якості життя при інсульті, вимірює вплив інсульту на якість життя пацієнта.
- FM balance meter – підшкала оцінки балансу шкали Фугля-Майєра.
- FMA (Fugl-Meyer Assessment) – шкала оцінки Фугля-Майєра, використовується для кількісного оцінювання моторного відновлення після інсульту.
- RMI (Rivermead Mobility Index) – індекс мобільності Ріверміда, оцінює здатність до мобільності в повсякденній активності.
- HWAS (Holden Walking Ability Scale) – шкала здатності до ходьби Холдена, оцінює рівень незалежності під час ходьби.
- TUG (Timed Up and Go test) – тест «Встань і йди», простий тест для оцінки балансу, швидкості ходьби й ризику падіння.
- Stride frequency – частота кроків або частота циклів ходи.
- Stride speed – швидкість кроку або швидкість ходьби.
- Stride length – довжина кроку.
- Lng (Gravity center moving track length) – довжина траєкторії переміщення центру ваги, параметр постурографії, що вказує на стабільність тіла.
- Area – площа переміщення.
- TL index (Track length per unit area) – індекс довжини траєкторії на одиницю площі, показник рівноваги, який враховує щільність коливань.
Статистичний аналіз
Аналіз даних проводився за допомогою програмного забезпечення SPSS Statistics. Нормальність розподілу даних перевірялася з використанням критерію Колмогорова-Смирнова. Для аналізу вихідних характеристик двох груп, зокрема статі, типу інсульту та інших категоріальних змінних, застосовувався критерій χ2. Дані, що мали нормальний розподіл, подано у вигляді середнього значення ± стандартне відхилення. У разі відхилення від нормального розподілу — у вигляді медіани та міжквартильного інтервалу. Для порівняння міжгрупових показників із нормальним розподілом використовувався незалежний t-критерій, а для даних з іншим законом розподілу — U-критерій Манна-Вітні. Для аналізу змін до та після лікування в межах однієї групи застосовувався парний t-критерій. Рівень статистичної значущості встановлювався на рівні P < 0,05.
Результати дослідження: що довело використання A3?
Стан пацієнтів обох груп після двотижневого втручання наведено на рисунку 1. Показники базової повсякденної активності, якісті життя при інсульті, балансу за шкалою Фугля-Майєра, загальної оцінка за шкалою Фугля-Майєра, індексу мобільності Ріверміда, швидкісті та довжина кроку, а також тесту «Встати і йти» в обох групах достовірно покращилися порівняно з доінтервенційним періодом (P < 0.05).
Хоча в контрольній групі після двох тижнів також спостерігалось деяке покращення показників за шкалою здатності до ходи Голдена, частоти кроків, довжини траєкторії переміщення центру ваги та площі переміщення, ці зміни не були статистично значущими (P > 0.05). Натомість у групі з використанням робота A3 всі ці показники суттєво покращилися (P < 0.05).
Результати порівняння ефективності між групами A3 та контрольною наведені на рисунку 2.
Використання реабілітаційного робота A3 разом із стандартним лікуванням покращило показники BADL, SSQOL, FM balance meter, FMA, RMI, HWAS та TUG (P < 0.01). A3 також суттєво покращив темпорально-просторові параметри ходи: частоту кроків, довжину кроку та швидкість ходи (P < 0.01).
Щодо показників балансу, у групі з використанням A3 було зафіксовано достовірно вищі покращення Lng та TL index порівняно з контрольною групою (P < 0.05), хоча покращення показника Area не досягло статистичної значущості (P = 0.094).
Висновки
Метою рандомізованого контрольованого дослідження було порівняти короткостроковий терапевтичний ефект застосування роботизованого комплексу для тренування ходи A3 у поєднанні зі звичайними методами тренування ходи у пацієнтів після інсульту з точки зору покращення моторної функції та координації рівноваги, що дозволяє надати клінічні докази ефективності цього пристрою.
Результати показали, що комбіноване лікування забезпечує суттєвіше покращення функції ходи в короткостроковій перспективі, ніж традиційне тренування ходи. Варто зазначити, що в контрольній групі після двох тижнів спостерігалося лише числове, але не статистично значуще покращення за параметрами рівноваги, HWAS та частотою кроків.
При використанні зміни показників до і після втручання як розміру ефекту для порівняння ефективності двох груп, усі результати (включаючи якість життя, здатність до ходи, параметри ходи, моторно-балансову функцію тощо), за винятком площі переміщення, продемонстрували суттєво більше покращення в групі з використанням A3, ніж у контрольній. Це свідчить про те, що двотижневе роботизоване втручання здатне прискорити відновлення функції ходи та координації рівноваги нижніх кінцівок у пацієнтів із підгострим інсультом.
Існують обґрунтування для гіпотези про позитивний вплив роботів на механізми ходи та рівноваги. Наприклад, тренування змінює мітохондріальну динаміку та покращує окисну здатність скелетних м’язів. Екзоскелет A3 охоплює нижні кінцівки, стимулює пропріоцепцію, що підвищує відчуття тіла й сприяє покращенню рівноваги. Система розвантаження сприяє симетричній ході, зменшуючи навантаження на уражену сторону.
Дослідження свідчать, що роботизоване тренування змінює координацію м’язів: збільшується активність литкового м’яза, зменшується — переднього великогомілкового, що покращує стабільність. Також робот може підвищити частоту імпульсації моторних нейронів без зміни сили м’язів. А візуальний зворотний зв’язок і система виявлення дистонії A3 позитивно впливають на моторний контроль.
Відновлення здатності до ходи після інсульту під впливом роботизованого тренування є адаптивним процесом. Покращення в групі A3 зумовлені комплексним впливом: екзоскелет, розвантаження, візуальний фідбек.
Результати дослідження підтверджують: інтеграція роботизованих технологій, таких як A3, у процес ранньої реабілітації після інсульту дозволяє досягти кращих функціональних результатів у коротші терміни. Висока інтенсивність, точність повторень, контрольоване навантаження та зворотний зв’язок роблять цей підхід перспективним як для клінічного застосування, так і для домашньої реабілітації під наглядом фахівця.
👉 Якщо ви шукаєте ефективне рішення для відновлення пацієнтів після інсульту — зверніть увагу на робот A3. Компанія ТЕТМЕД є офіційним постачальником інноваційного обладнання Yikang Medical в Україні.